The COPD Biomarkers Qualification Consortium St George's Respiratory Questionnaire Manuscripts: Output of a Consortium to Advance Drug Development

Treatment response in COPD: does FEV1 say it all? A post hoc analysis of the CRYSTAL study

The association between clinically relevant changes in patient-reported outcomes (PROs) and forced expiratory volume in 1 s (FEV₁) in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) has rarely been investigated.

Using CRYSTAL, a 12-week open-label study in symptomatic, nonfrequently exacerbating patients with moderate COPD, we assessed at baseline the correlations between several PROs (Baseline Dyspnoea Index, modified Medical Research Council dyspnoea scale, COPD Assessment Test (CAT) and Clinical COPD Questionnaire (CCQ)), and between FEV₁ and PROs. Associations between clinically relevant responses in FEV₁, CAT, CCQ and Transition Dyspnoea Index (TDI) at week 12 were also assessed.

Using data from 4324 patients, a strong correlation was observed between CAT and CCQ (r_s=0.793) at baseline, with moderate or weak correlations between other PROs, and no correlation between FEV₁ and any PRO. At week 12, 2774 (64.2%) patients were responders regarding TDI, CAT or CCQ, with 583 (13.5%) responding using all three measures. In comparison, 3235 (74.8%) were responders regarding FEV₁, TDI, CAT or CCQ, with 307 (7.1%) responding concerning all four parameters.

Increases in lung function were accompanied by clinically relevant improvements of PROs in a minority of patients. Our results also suggest that PROs are not interchangeable. Thus, the observed treatment success in a clinical trial may depend on the selected parameters.

Assessments of both lung function and various patient-reported outcomes in clinical trials may be necessary for a more complete picture of treatment response in patients with COPD and to guide treatment decisionshttp://ow.ly/msoz30nmupG

Методи дослідження ефективності фізичної терапії та легеневої реабілітації осіб з хронічним обструктивним захворюванням легень (аналіз систематичних оглядів)

Вступ. У більшості сучасних протоколів легеневої реабілітації та менеджменту пацієнтів із ХОЗЛ подано рекомендації щодо діагностичних методів дослідження та обґрунтування показників з урахуванням стратегії лікування. Недостатніми є рекомендації щодо методів дослідження та показників, які доцільно використовувати як критерії ефективності фізіотерапевтичного втручання. Мета дослідження. Проаналізувати методи дослідження, що найчастіше використовують для оцінювання ефективності фізичної терапії та легеневої реабілітації осіб з хронічним обструктивним захворюванням легень. Матеріали і методи дослідження. Проаналізовано 8 систематичних оглядів веб-бібліотеки Cochrane, присвячених фізичній терапії та легеневій реабілітації, які базувалися на аналізі 145 рандомізованих досліджень. Визначено методи дослідження та показники, використані для оцінювання результатів і ефективності фізичної терапії та легеневої реабілітації. Результати. Проаналізовано 550 методів дослідження та показників. Висновки. Більшість методів обстежень, використаних у рандомізованих дослідженнях, які стосуються легеневої реабілітації та фізичної терапії пацієнтів з ХОЗЛ, можна умовно розподілити на такі групи оцінювання: 1) якість життя та його компоненти, прояв симптомів захворювання; 2) рівень фізичної працездатності та витривалості, рухової сфери; 3) стан кардіореспіраторної системи; 4) інтегральні показники; 5) показники госпіталізації, загострень і смертності; 6) показники інформованості, грамотності й освіченості пацієнтів. Жоден окремий метод дослідження не може відобразити різноманіття патогенетичних проявів ХОЗЛ або належно описати характер чи важкість захворювання, дати інформацію про ефективність фізичної терапії. Для всебічного реабілітаційного оцінювання пацієнтів із ХОЗЛ доцільно застосовувати хоча б по одному із методів дослідження з кожної виокремленої групи.