The Usefulness of Performing Biochemical Tests in the Saliva of Kickboxing Athletes in the Dynamic of Training

The study aimed to determine the suitability of testing the saliva of kickboxing athletes to show changes in biochemical parameters in dynamic of training. 8 elite male athletes (mean age 17.29± 0.31 years, body mass 66.82± 3.46kg, with 5.62±0.96 years of training experience) participated in the study. Indicators of lipid peroxidation and glycolysis (the concentration of lactic acid and pyruvic acid) were defined before and after a training session. Significant increases in indicators of lipid peroxidation activity indicators and the concentration of lactic acid (4-fold) were observed; analysis of correlation matrices confirms the absence of expressed changes. At the same time, significant decreases in catalase (10-fold from 3.69 μkat/L to 0.39 μkat/L) and pyruvic acid (from 3.92 μl/l to 0.55 μl/l) were observed. Our results confirm the value of using saliva to determine training load in an individual. Moreover, the study provided information on the importance of indexes reflecting a correlation of various biochemical indicators to estimate the sufficiency of training loads. The ease of sampling and informational content of saliva are reasons to use such tests in monitoring athletes' functional state to prevent fatigue.

Морфофункціональні зміни в киснево-транспортній системі студентів при тестуванні кадіореспіраторної витривалості

Мета дослідження – виявити характер морфо-функціональних змін в киснево-транспортній системі студентів з різним рівнем кардіореспіраторної витривалості в умовах виконання 12-ти хвилинного човникового бігу. Матеріал і методи. Обстежено 80 студентів (юнаків 17-19 років) для встановлення вентиляційної функції легень, газового складу крові, морфологічного стану еритроцитів, активності перекисів ліпідів, вмісту 2,3-ДФГ і АТФ в еритроцитах. Результати. У студентів з нижче середнього і низьким рівнем кардіореспіраторної витривалості після максимального фізичного навантаження спостерігаються зміни показників “потік-об’єм” на фоні підвищення концентрації лактату і зниження кислотно-лужного балансу, що призводить до збільшення вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові. Висновок. Встановлено, що у студентів з нижче середнього і низьким рівнем кардіореспіраторної витривалості під час виконання 12-ти хвилинного човникового бігу зростання вентиляції легенів відбувається в основному за рахунок збільшення частоти дихання, що призводить до швидкого стомлювання дихальних м’язів і, як наслідок зниження вентиляції легенів і газообміну. При цьому падає рівень оксигенації крові, знижується інтенсивність окисного фосфорилювання і резинтез АТФ, що призводить до появи атипових форм еритроцитів периферичної крові.